• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Педагогічний досвід роботи

Альманах педагогіного досвіду роботи вчителів Станіславчицької ЗОШ І-ІІст.

Слон Людмила Петрівна,

вчитель математики

Професійні досягнення, нагороди:

1999 рік – Грамота відділу освіти Первомайської районної ради

2000 рік – Грамота обласного управління освіти

2003 рік Грамота Міністерства освіти

Формування ключових компетентностей

та уроках математики

З досвіду роботи над науково-методичною темою

Не вести дітей за собою,

а навпаки, навчити їх самостійно

вести себе по життю.

Ф. Дольто

Математична освіта покликана зробити вагомий внесок у формування ключових компетентностей учнів як загальних цінностей, що базуються на знаннях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отримані в школі знання та сформовані вміння і навички є, безперечно, важливими, але нині особливої актуальності набуває компетентність учня в різних галузях знань. Саме компетентності більшість міжнародних експертів вважають тими інди-каторами, що дають змогу визначити готовність учня-випускника до життя, подальшого особистого розвитку та активної участі в суспільному житті.

З точки зору компетентнісно зорієнтованого підходу до організації навчаль-но-виховного процесу, зміст математичної освіти має бути спрямований на досягнення таких цілей:

​ -інтелектуальний розвиток учнів, формуваня видів мислення, характерних для математичної діяльності і необхідних людині для повноцінного життя у суспільстві;

​ -оволодіння прийомами математичної діяльності, які необхідні у вивченні суміжних предметів для продовження навчання та в практичній діяльності;

​ -формування уявлень про математику як форму опису і метод пізнанння дійсності;

​ -виховання учнів у процесі навчання математики;

​ -формування позитивного ставлення та інтересу до математики.

Як відомо, гарантією успішного навчання є бажання самого учня навчати-ся, пізнавати нове. Василь Олександрович Сухомлинський говорив, що розумова праця – це індивідуальний процес, який залежить не лише від здібностей, але й від характеру дитини, і від різних обставин. Тому свою роботу Cлон Л.П. будує так, щоб учень знаходив задоволення від навчання. Дитина повинна бачити позитивні результати своєї роботи. На кожен урок підбирає такі форми, прийоми, методи та засоби, які допомогли б кожній дитині домогтися бажаних результатів своєї праці.

Працюючи над проблемою “Формування ключових компетентностей на уроках математики”, Людмила Петрівна намагається “не загубити” жодної дитини, дає можливість кожному розкрити себе. Девізом у своїй роботі вибрала такі мудрі слова “Учень – не посудина, яку треба наповнити, а факел, який треба запалити”.

Оновлення системи освіти на даному етапі її розвитку націлює вчителів математики на розуміння й переосмислення пріоритетів, які стають доміную-чими при викладанні будь – якого предмету взагалі і математики зокрема.

Однією з проблем сучасного навчання є прагнення вчителя викликати в учнів зацікавлення до свого предмета при вивченні тієї чи іншої теми. Цьому сприяє створення ситуацій, які викликають інтерес до здобуття знань, мобілі-зують навички та вміння учнів, стимулюють розвиток пізнавальної діяльності при розв’язанні цих завдань. Тому на уроках Слон Л.П. намагається використовувати різні форми організації навчальної діяльності: індивідуальні, парні, групові і т.д. Такі форми роботи дають можливість залучати до роботи не тільки творчих, здібних дітей, а й учнів, яким не посильні деякі завдання. Робота в групах включає в себе завдання складнішого характеру. І тут уже основне навантаження лягає на більш ерудованих дітей, з високим інтелектом.

Людмила Петрнівна привчає учнів давати повну, змістовну, логічну відповідь. Основну мету вбачає у тому, щоб урок був результативним. Поза стінами школи діти люблять пояснювати одне одному щось, сперечатись, доводити. Тому цей природний стан шукає на уроці: діти розповідають одне одному правило, пояснюють розв’язання, знаходять одне в одного помилки.

Використання в навчальному процесі різних форм роботи з учнями, створення проблемних ситуацій стимулює учнів до висунення гіпотез, обґрунтування своїх думок, спираючись на власні знання. А це один із способів вдосконалення рівня компетентності учня, розвитку його інтелекту. Адже на сьогодні молодь повинна вміти самостійно обирати свій життєвий шлях, вміти активно взаємодіяти з суспільством, адаптуватися в навколиш-ньому середовищі. І саме при вивченні математики у кожної дитини форму-ються необхідні ключові компетентності: пізнавальна, особистісна, соціаль-на, комунікативна та інформаційна. Говорячи про компетентність як здат-ність людини здійснювати ту чи іншу діяльність кваліфіковано, успішно та продуктивно, треба зазначити, що вона не є універсальною характеристикою людини. Можна бути компетентною особою в одному і в той же час досить не компетентною або малокомпетентною в іншому, та цілком не компетент-ною у ще чомусь. Компетентності навчити не можна, компетентною людина може стати лише сама, своїми зусиллями. А ось запропонувати учням наявні у людства ресурси для компетентної діяльності та надати їм достатні можли-вості випробувати різні способи їх використання – завдання, яке повинен ставити перед собою кожен вчитель.

Практика роботи в школі показує, що учні бажають навчатися інакше, більш активно, а не таким чином, коли вчитель передає їм свої знання у готовому вигляді. Тому для Слон Л.П. важливим є не той факт, скільки учень знає, а те, наскільки більше учень дізнався та як він буде використовувати отримані знання.

При викладанні математики Людмила Петрнівна прагне дотримуватись по відношенню до учнів таких моментів:

​ ·учень повинен гнучко адаптуватись до мінливих умов задач при їх розв’язанні;

​ ·вміти контактувати з товаришами та сусідами по парті при висуненні ідей;

​ ·уміти самостійно працювати над розвитком своєї особистості;

​ ·уміти робити вибір між двома способами життя: пасивним ( коли за нього хтось робить вибір і приймає рішення, коли він діє під впливом зовнішніх обставин ) та активним ( коли він сам свідомо вирішує, як йому діяти ).

Математичні компетентності складають основу для формування ключових компетентностей. За визначенням С.А.Ракова, математична компетентність – це спроможність особистості бачити та застосовувати математику в реаль-ному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень.

До математичних компетентностей відносяться такі:

1.​ Процедурна компетентність – уміння розв’язувати типові математичні задачі.

2.​ Логічна компетентність – володіння дедуктивним методом доведення та спростування тверджень.

3.​ Технологічна компетентність – володіння сучасними математичними пакетами.

4.​ Дослідницька компетентність – володіння методами дослідження практичних та прикладних задач математичними методами.

5.​ Методологічна компетентність – уміння оцінювати доцільність використання математичних методів для розв’язування практичних та прикладних задач.

Природа компетентності така, що вона може проявлятися лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистої зацікавленості в даному виді діяльності.

​ Щоб підготувати учнів до життя, суспільно-корисної праці, на думку О.Я.Савченко, школа повинна особливу увагу звертати на ті питання програми, з якими можуть зустрічатися її вихованці в житті. В цьому полягають і практичні цілі навчання математики.

Для успішної участі у сучасному суспільному житті особистість повинна володіти певними прийомами математичної діяльності і навичками їх застосувань до розв’язування прикладних задач. У процесі роботи над задачами такого типу здійснюється навчання учнів елементам математичного моделювання; вони не лише засвоюють найважливіші математичні поняття, але й відчувають взаємозв’язок теорії з практикою, усвідомлюють значення та необхідність вивчення теми, формують ключові компетентності. Прикладні задачі, особливо ті, які не втратили своєї актуальності впродовж століть, забезпечують гармонійну взаємодію учнів із суспільством.

На своїх уроках Слон Л.П. систематично розв’язує з учнями задачі прикладного спрямування, тому що їх використання спрямоване на формування у школярів системи знань, умінь та навичок, робота з ними розвиває вміння осмислювати зміст понять та застосовувати здобуті знання на практиці, аналізувати результати, робити відповідні узагальнення, порівняння, висновки, розширює світогляд учнів.

Тестові арифметичні задачі відображають типові життєві ситуації, тому кожну з них можна сприймати як документ свого часу, а збірник задач як збірник документів.

Наприклад: За місце всередині вагона конки платять 5 коп., а за місце з двору 3 коп. З 22 пасажирів 13 сиділо всередині вагона. Скільки грошей повинні заплатити всі пасажири ?

(Конка – кінна залізна дорога; трамвай, який рухався за допомогою кінної тяги. Бідні пасажири їздили на відкритій площадці, а багаті - всередині.)

Формування змістовного компоненту математичної компетентності здійснюється на основі індивідуально-диференційованого підходу. При цьому використовує різні форми організації навчальної діяльності учнів: індивідуальну, групову, фронтальну, роботу в парах.

Одним із найбільш доступних і перевірених практикою шляхів підвищення ефективності уроку, активізації учнів на уроці являється відповідна організа-ція самостійної навчальної роботи. Вона займає важливе місце на сучасному уроці, тому що учень набуває знань тільки в процесі особистої самостійної діяльності.

Наприклад, при вивченні теми «Формули скороченого множення» після закріплення нового матеріалу пропонує скласти по 2-3 приклади на засто-сування формул. При вивченні теми «Квадратична функція» учні виконують тренувальні вправи. Дозволяє користуватися підручником, записами в зошиті, таблицями. До тренувальних відносяться завдання на розпізнавання різних об’єктів та їх властивостей. Наприклад, які з даних графіків являються графіком квадратичної функції? В таких умовах слабші учні включаються в роботу і виконують її.

Великий інтерес в учнів викликають творчі самостійні роботи. Це завдання на пошук другого, третього способу розв’язування задач. У 5 та 6 класах учні складають прикладні задачі за поданою схемою з теми «Відсотки».

Для формування оцінки рівня сформованості ключових математичних компетентностей Слон Л.П. використовує інтерактивні технології:

-тести з відкритими завданнями;

​ -включення учнів у дослідницьку діяльність;

​ -постановка та розв’язання проблемних завдань;

​ -математичні диктанти;

​ -графічні диктанти;

​ - «Мікрофон»;

​ - «Навчаючи учусь»;

​ -«Закінчи речення»;

​ -«Відтвори і озвуч формулу».

Використання прикладних задач на уроках математики сприяє активізації міжпредметних зв’язків. У 9 класі на уроці «Застосування властивостей квадратичної функції в будівництві, архітектурі, економіці» показує зв'язок математики з фізикою, економікою, трудовим навчанням.

Прогресивні педагоги різних епох і країн Я.А.Коменський, К.Д.Ушинський, Н.Г.Чернишевський підкреслювали необхідність взаємозв’язку між навчаль-ними предметами для віддзеркалення цілісної картини природи в голові учня, для створення дійсної системи знань і правильного світобачення.

Прикладні задачі економічного змісту розвивають економічне мислення, що є однією з найважливіших умов формування творчої та соціально адаптова-ної компетентної особистості. Так, у 6 класі урок на тему «Задачі економіч-ного змісту» Людмила Петрівна провела у вигляді подорожі до автосалону. Учні знаходили відсоткове відношення проданих іномарок, визначали, яку кількість літрів основи необхідно взяти для виготовлення автомобільної фарби, дізнавалися, як можна взяти авто в кредит.

Одним із завдань у процесі навчання є не тільки навчити, сформувати уміння та навички і розвинути творчий потенціал, а й максимально можливо зберегти здоров’я учнів. При підборі прикладних задач значної уваги надає формуванню ключових компетентностей учнів через валеологічний супровід уроків математики.

Медиками встановлено, що для нормального розвитку дитини, якій Р років ( Р менше 18), вона повинна спати t годин на добу, де t визначається за формулою t = 16 – (Р+2). Можна подати цю інформацію у 5 класі при вивченні теми «Числові та буквені вирази. Формули.»

Зміна позиції корпусу дитини, проведення фізкультхвилинок, гімнастики для очей, аромотерапія сприяють профілактиці втомлюваності, підвищують ефективність пізнавальної діяльності.

Формуючи дійовий компонент ключової компетентності намагається створити для учнів оптимальні умови для поступового переходу від дій під керівництвом учителя до самостійних, даючи їм змогу самим шукати шляхи розв’язання пізнавальних та практичних завдань.

Успіх роботи учня значною мірою залежить від його здатності контролювати й оцінювати свої дії. Якщо оцінка оптимальна, то сприяє саморозвитку і самореалізації, низька – гальмує самореалізацію.

Під час проведення рефлексії оцінювання діяльності учнів здійснює за такою схемою:

​ · зелений колір - дуже добре володію;

​ · жовтий колір - добре володію;

​ · червоний колір - недостатньо володію.

Фіксація власного ставлення до уроку на кожному його етапі за допомогою зорових сигналів, схем, усної відповіді формує свідомість, критичне мислення учнів щодо знань або інформації, отриманої на уроці, готовності використовувати її в житті. Людмила Петрівна керується думкою Ш.Амонашвілі, що «чим сильніший оціночний компонент у навчально пізнавальній діяльності, тим краще буде навчатися дитина».

Для підвищення інтересу учнів до вивчення математики використовуєнестандартні уроки:

​ -урок - подорож (наприклад, «Задачі економічного змісту», 6 кл.);

​ -урок - аукціон, (наприклад, «Теорема Фалеса. Середня лінія трикутника», 8 кл.);

​ -урок - практикум, (наприклад, «Тотожні перетворення дробових виразів», 8 кл.);

​ -урок - захист проектів (наприклад, «Теорема Піфагора», 8 кл.).

Всебічний розвиток обдарувань школярів здійснює не тільки в ході навчальної діяльності, а й під час проведення позакласних заходів. Залучення учнів до математичного конкурсу «Кенгуру», шкільних олімпіад дає позитив-ні результати. Математичні тижні, турніри, конкурси, змагання розширюють і поглиблюють здобуті на уроках знання, показують застосування їх на прак-тиці, розвивають мислення, математичні здібності, допомагають ввійти у світ наукових і технічних ідей, сприяють формуванню математичних компетент-ностей школярів. Знання історії математики, вкладу вітчизняних учених у її розвиток забезпечує підвищення рівня мотивації учнів щодо вивчення математики, розвиває пізнавальний інтерес та математичну культуру, дає можливість учням знайти для себе взірець для наслідування, сприяє вихованню патріотизму.

Сарапіна Людмила Адольфівна

вчитель зарубіжної літератури

Формування життєвих компетентностей школяра

через пізнавальну діяльність на уроках світової літератури

З досвіду роботи над науково-методичною темою

Вчимося не для школи, а для життя.

Античне прислів’я

Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості.

Чисельні зміни у соціальному, економічному житті України вказали на необхідність підготовки та виховання компетентної, творчої особистості, яка може швидко адаптуватися до життєвих умов, що змінюються.

Школа XXI століття — школа компетентної, відповідальної людини, а значить — переходу від знаннєвої до компетентнішої освіти. Це знайшло відображення у провідних освітянських документах — Державному стандарті базової і повної середньої освіти, Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, Концепції профільного навчання в старшій школі. Зокрема, в Концепції загальної серед-ньої освіти зазначено: «Освіта XXI століття — це освіта для людини. її стрижень — розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни». Тому компетент-нісний підхід у навчанні є актуальною проблемою сьогодення. Загальнопедагогічні основи цього підходу розглядають українські вчені Н. Бібік, С. Бондар, І. Єрмаков, О. Пометун, І. Родигіна, О. Савченко, А. Хурськой, Т. Яценко та інші. Водночас потребують подальшої розробки питання практичної реалізації компетентнісного підходу на уроках зарубіжної літератури: пошук технологій, методів та прийомів формування компетентної особистості.

Важливість і актуальність даної проблеми, недостатність її наукової розробки зумовили вибір теми, над якою працює вчитель зарубіжної літератури Сарапіна Л.А.: «Формування життєвих компетентностей школяра через пізнавальну діяльність на уроках світової літератури».

В основу досвіду вчителя, крім зазначених вище розробок сучасних науковців, була покладена і спадщина В. О. Сухомлинського, який у центр педагогічної діяльності ставив особистість учня, його інтелектуальний та творчий розвиток. «Моє заповітне бажання — передати тобі ту життєву мудрість, яку називають умінням жити», — писав він у листі до дочки.

Мета досвіду полягає у визначенні механізмів формування читача як високодуховної, інтелектуальної, творчої особистості, що прагне досягти Краси і Гармонії.

Таким механізмом формування компетентної особистості на уроках зарубіжної літератури є комплекс послідовних етапів: цілепокладання → визначення очікуваних результатів → мотивація → ситуація успіху здобування знань → формування умінь та навичок → творче використання знань, умінь, навичок у життєвих ситуаціях → контроль сформованості компетентностей → саморозвиток, самоосвіта особистості.

Інноваційна значущість даного механізму полягає у створенні ефективного процесу виховання інтелектуальної, самодостатньої, з потужним духовним потенціалом людини, здатної самостійно здійснювати життєвий вибір. Сарапіна Л.А. вважає, що змістовим та організаційним наповненням системи формування життєвих компетентностей учнів повинні бути такі методи та технології навчання, які в центр ставлять самостійну діяльність учня, розвивають критичне мислення та творчі здібності.

Як створити умови для розвитку особистості? На думку вчителя, в першу чергу треба пам’ятати, що на уроці світової літератури учень поринає у не повторний світ мистецтва слова, стає активним співучасником творіння письменника, намагаючись зрозуміти героїв, їхні вчинки, приймає або не приймає позицію автора, тобто виступає у ролі творця власної життєвої позиції, яку вчиться відстоювати.

Реалізувати цю концепцію можна лише за умов формування учнів як вдумливих небайдужих читачів. Основою будь-якого уроку світової літератури завжди буде текст художнього твору, а вдумливий читач зможе його зрозуміти, пропустивши через своє серце, збагатитись духовно і тим самим підготуватися до складних життєвих випробувань.

Робота над формуванням компетентностей починається з визначення мети уроку (цілепокладання), що випливає із певної теми, і як наслідок — очікувані результати, тобто знання, уміння та навички, що їх учні опанують і застосують в конкретній ситуації. Важливим є вміння школярів самостійно визначати результати роботи на уроці. Для цього Людмила Адольфівна впроваджує прийом «Очікувані результати». Він дає змогу кожній дитині проаналізувати в кінці уроку, чи досягнув він поставленої мети, визначити над чим ще слід попрацювати.

Велику увагу приділяє мотивації, яка фокусує увагу дітей на проблемі й викликає інтерес до теми уроку. На цьому етапі намагається відшукати просту, зрозумілу, привабливу мету в колі вікових інтересів та захоплень дітей, адже, маючи особистісну зацікавленість, учень буде налаштований на ефективний процес пізнання та вдосконалення. Скажімо, на уроці «Шекспір — одне з тих чудес світу, яким не перестаєш дивуватися...» діти розмірковують над тим, чи існує проблема нерозуміння почуття кохання дітей їхніми батьками у наш час і які шляхи її розв’язання бачать учні. Використовує також інтелектуальну розминку, відгадування загадок, асоціації та творчі завдання тощо.

Традиційно урок літератури будується на основі діалогу та полілогу (письменник — читач, учитель — учень, учень — учень). Тому після прочитання твору проводяться бесіди, які виявляють рівень сприйняття учнями змісту твору, допомагають зрозуміти характер героїв, їхній емоційний стан, витоки вчинків, а також дають змогу висловити власну позицію щодо прочитаного.

Головне — «підштовхнути» дітей до роздумів, самостійного пошуку відповідей і прийняття рішень. Лише за таких умов школярі будуть творцями уроку, а значить — і власного життя.

У такому випадку вчитель виконує роль організатора процесу навчання, в центрі якого — діяльність учня. Залученню школярів до процесу активного пізнання сприяють проблемні питання, які змушують розмірковувати не тільки над навчальним матеріалом, а й над загальнолюдськими цінностями, формують високодуховну особистість, її життєву компетентність.

Сарапіна Л.А. у 8 класі на уроці «Шекспір — одне з тих чудес світу, яким не перестаєш дивуватись...» вивішує на дошці проблемне питання: «Чи сучасні ідеї Шекспіра як представника доби Відродження у XXI ст.?». Протягом уроку за стратегією сітка Елвермана діти збирають аргументи щодо власної позиції з цього питання, а під час підведення підсумків мають можливість аргументовано висловити свою точку зору. Вчитель намагається на уроках світової літератури насамперед навчити дітей мислити, висловлювати власні думки та відстоювати їх, сприймати та оцінювати світ за законами Добра, Справедливості, Любові. Цьому сприяє глибоке усвідомлення порушених у творі проблем з обов’язковою проекцією на власні, художній твір стає поштовхом для самовдосконалення, роздумів над власною поведінкою і світом, що оточує.

Сучасний урок літератури Людмила Адольфівна не уявляє без новітніх технологій, які сягають корінням у далекоглядні праці педагогів В. О. Сухомлинського, Є. Ільїна. Вже зовсім звичними на її уроках стали прийоми інтерактивного навчання. У своїй практиці впроваджує роботу в групах та парах (в класах, де це можливо): складання порад «Як знайти справжнього друга», тлумачення афоризмів із повісті-казки А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц». Групи виконують інформаційні, творчі, дослідницькі завдання. Такими видами робіт вчить дітей співпраці в команді, допомагає усвідомити власний внесок у спільну справу. Участь кожної дитини в роботі учні оцінюють спільно або індивідуально, що сприяє критичному ставленню до себе, відповідальності, вдосконаленню та соціалізації.

Щоб заохотити до активності і почути думку кожного учня, Сарапіна Л.А. використовує прийоми «Мікрофон», «Продовж речення», «Мозковий штурм».

Для формування читацької культури і компетентності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, навичок самостійного аналізу прочитаного застосовує елементи технології критичного мислення:

— гронування;

— діаграма Вена;

— асоціації;

— вільне письмо дає змогу висловити всі свої враження від знайомства із творчістю письменника;

— сенкан є своєрідним узагальненням роботи над тим чи іншим твором або образом, тому його доцільно проводити після аналізу твору (образів): «Антуан де Сент Екзюпері», «Маленький принц», «Земля» (6 кл.). Такі завдання допомагають учням зафіксувати свої думки та емоції, розвивають творчу уяву.

Викликають зацікавленість художнім твором такі творчі завдання, які застосовує Людмила Адольфівна: «Залиши останнє слово для мене», «Продовж художній твір», «Доповни сюжет», «Запитання до автора (героя)», «Лист вдячного (обуреного) читача», «Лист до самого себе», вітальні листівки, заповнення анкети героїв.

Такі прийоми сприяють розумінню специфіки мови художнього твору, оволодінню основними видами мовленнєвої діяльності, розвиткові здібностей до написання письмових робіт різних жанрів та висловленню власної точки зору щодо порушених у творі проблем.

Одним із ефективних засобів залучення учнів до читання, які використовує вчитель, є гра. Навчання у грі покликане реалізувати, крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей: вивільнення емоцій, можливість самовизначення, надихання і допомога розвитку творчої уяви, зростання навичок співробітництва, висловлювання власних думок.

«Гра — шлях дітей до пізнання світу», — справедливо зазначав Максим Горький. Впроваджує як загальновідомі — «Три речення», «Переплутані пелюстки», «Вгадай героя за його словами», «Разок намиста», «Веселий олівець», кросворди, так і власно розроблені нижчеподані ігри.

«Літературний двобій». Два учні біля дошки по черзі обирають номер із питанням та відповідають на нього, намагаючись обрати питання з одного вертикального, горизонтального або діагонального ряду. Виграє той, хто швидше утворить «ряд» правильних відповідей. На питання, що залишилися, відповідають учні класу.

«Будь уважним». Учням треба обрати лише ті речення або факти, які стосуються життя та творчості певного письменника.

«Ланцюжок запитань». Учні ставлять по одному питанню з власно складених за прочитаним твором ланцюжком один одному. Якщо відповіді немає або неправильна, учню на допомогу приходить експерт-рятівник (учень, який знає відповідь), щоб не був розірваний «ланцюжок».

Рольові ігри дають змогу вжитися в емоційний стан героя, зрозуміти причини його вчинків, а через них — себе, розвивають акторські здібності: «Вживання в емоційний стан героя», «Цікаво дізнатися». На уроці за казкою Г. К. Андерсена «Снігова Королева» проводить рольову гру «Зустріч, якої не було», під час якої діти у ролі Снігової Королеви та Герди розкривають погляди героїв на сенс життя та відповідають на питання учнів класу щодо висловленої позиції. Такі ігри створюють умови для спілкування, вчать вести дискусію, аргументувати власну точку зору, розвивають критичне мислення.

Метод проектів вважає основною технологією формування ключових життєвих компетентностей учнів. Адже діти, працюючи над створенням проектів, навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, постійно самовдосконалюватися. У своїй практиці впроваджує дослідницькі, творчі (ілюстрацій до творів, власні хоку, вірші), ігрові. Деякі учні створюють портфоліо — систему своїх творчих наробок: малюнки, кросворди, казки, есе, вірші тощо.

Реалізувати свою проблему Сарапіній Л.А. допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну активність учнів, вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін: урок-пошук істини («Сенс подорожі Маленького принца Всесвітом»), урок-дослідження, урок-психологічне дослідження («Характеристика образу Маленького принца»), урок-укладання збірки («Шукайте серцем»), урок-представлення проектів.

Вивчення художнього твору не закінчується на уроці, а продовжується і в позакласній роботі. Разом із учнями вчитель створює проекти, тематичні та ювілейні газети, проводить літературні тижні, готує літературно-музичні композиції, різноманітні ігри, конкурси, усні журнали. Така система роботи допомагає виявити неординарних, творчих особистостей. З ними удосконалює навички аналізу літературних творів, написання власних віршів та прози.

Проводить моніторинг навчальних досягнень учнів та вивчає їхні читацькі інтереси. Це дає змогу побачити прогалини у знаннях учнів, провести відповідне коригування, а також підвищити мотивацію щодо читацького інтересу.

Запровадження досвіду формування компетентної особистості сприяє формуванню інтелектуально розвиненої, високодуховної людини та розвитку її творчих здібностей.

Отже, успішною і результативною, на думку Людмили Адольфівни, робота вчителя-словесника буде за умови дотримання таких правил:

* Учитель і учень — партнери, рівні у процесі навчання. Поважайте один одного.

* Кожен учень — унікальна обдарована особистість. Відкрий її.

* Не марнуй жодної хвилини уроку. Використай їх максимально.

* Знання — це скарб. Наповни ними себе.

* Позитивні емоції — запорука якісного навчання. Створи ситуацію успіху.

Вона впевнена, що зацікавити, повести за собою спроможний лише той педагог, який сам перебуває у постійному пошуку. Адже ще В. О. Сухомлинський закликав: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших...».

Кiлькiсть переглядiв: 858

Коментарi

  • Knigosfera.com.ua

    2016-11-07 20:21:22

    Знижка 20% на зошити, підручники та методичну літературу + безкоштовна доставка! http://knigosfera.com.ua/ Зробити замовлення або проконсультуватися Ви можете за телефонами: 097-782-50-57, 095-150-95-41, 063-988-98-77...